Новий виток українського глупства — чергові позачергові вибори. І варіації на цю тему: скасування Указу Президента судами, розпуск цих судів, блокування інших, яких ще не встигли розпустити, та й самого ЦВК, вимагання грошей на вибори, потім виявляється, що гроші нібито виділені, але спробуйте візьміть... Народ ця веремія починає дратувати. А це вже небезпечно. Правда, наші політики так загралися, що не хочуть помічати закінчення народного терпіння. Їх же, політиків, ще й підігрівають заїжджі шоумени, які працюють тільки на розбрат українців. «Свобода слова Савіка Шустера»... Якби той Савік мав на меті згуртувати українців, і назвав свою передачу «Свобода і відповідальність слова...», стільки корисних, розважливих і об’єднуючих думок було б висловлено з екрана! Але ж недарма отримує гроші за розкол українців громадянин Італії, російський єврей С.Шустер. Мабуть, час вислати його на одну з його історичних батьківщин. Один дотепний переяславець якось зауважив, що якби розум Савіка Шустера об’єднати з енергією Нестора Шуфрича, вийшов би непоганий Шустрич. Тож хай шустрячить деінде, а не в нас на Україні.
У Переяславі, як і по всій державі, народ категорично проти виборів. Я не буду перераховувати аргументів, їх достатньо звучить і в пресі, і з ефіру. Просто люди втомилися від цього політичного балагану і хочуть стабільності. Проте я погрішу проти істини, коли скажу, що переяславці одностайні в запереченні виборів. Є одна категорія людей... Як співалося в старій студентській пісеньці: «Від сесії до сесії живуть студенти весело, а сесія лише двічі на рік». Якщо її перефразувати на сучасний лад, вона звучатиме приблизно так: «Між виборами голодно живуть політтехнологи, а вибори у нас усе частіш». Отож місцеві політтехнологи (чи виборомани) вже потирають руки, підраховують ще не зароблені бариші та ділять шкуру, ще не кинуту з панського плеча. Їм байдуже до проблем більшості людей, лиш би урвати дещицю від кинутого олігархами.
Взагалі у нашій країні існує величезний розрив між простим народом і політелітою. Про що говорять на Печерських пагорбах? Про ЄС, ЄЕП, НАТО, Ріната, офшори, переговори, інфляцію, приватизацію, ОУН-УПА і другу державну. Про що говорять у межиріччі Альти й Трубежа? Про купи сміття, про стрибок цін, про недобудований місток, згадують Бога й погані дороги, не хочуть мітингів і лають політиків. І сподіваються, що хоч цього разу політики прислухаються до гласу народу. Інакше два варіанти: або не йти на вибори, або їхати на Майдан. Але новий Майдан уже не буде схожим на попередній!
Роман КРУК
